Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригінний

Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГІННИЙ"
Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Докача́ти Cм. докачувати.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Лоп! меж. 1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами. О. 1861. V. 69. 2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну! Ном. стр. 282. № 566.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Мела́нка, -ки, ж., также и мн. меланки. Канунъ новаго года. ходити з меланкою. Компанія парубковъ, среди которыхъ одинъ, называемый меланкою, одѣтъ въ женскую одежду, а другіе переодѣты цыганомъ, старикомъ, козою и пр., ходить вечеромъ подъ новый годъ изъ хаты въ хату, поетъ обрядовыя пѣсни и пр. О. 1861. XI. Свид. 66. Cм. коза 5.
Підсередульший, -а, -е. Слѣдующій за среднимъ (о братѣ, сестрѣ и пр.).
Помутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) = скаламутитися. 2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.