Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Натискати, -ка́ю, -єш, сов. в. натиснути, -ну, -неш, гл.
1) Натискивать, натиснуть, надавливать, надавить, нажимать, нажать.
2) Налегать, налечь. Жировий натискає, щоб школа була.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. Покиньте зараз римських ницаків.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. Прилетіла пава, в головочках пала. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам.
Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Cм. трина.
Частонить, -ті, ж. Родъ рыболовнаго сака изъ густой сѣти.
