Білявка, -ки, ж. Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Ой не піду до білявки, не піду. Ум. білявонька, білявочка.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Ум. дуженький.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай.
Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. На тому заробиш, на тому прокинеш. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку.
