Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привід

Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІД"
Виварити, -ся. Cм. виварювати, -ся.
Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Каз, -зу, м. Бѣшенство. Нехай на тебе каз найде. Ном. № 5127.
Осла, -ли, ж. Оселокъ. Угор.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Постишуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Утихнуть, успокоиться (о многихъ). Крик був такий, а тепер постишувалися. Черниг. у.
Смарагд, -ду, м. Изумрудъ.
Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.