Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приведенничок

Приведенничок, -чка, м. Ум. отъ приведенник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЕДЕННИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЕДЕННИЧОК"
Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Діравка, -ки, ж. = Друшляк 1. Вх. Уг. 236.
Зага́моритися, -рюся, -ришся, гл. Заговориться, увлечься разговоромъ. Я загаморився в корчмі, а кінь і втік. Н. Вол. у.
Збудува́ння, -ня, с. Построеніе.
Надовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наковырять, надолбить.
Налу́да, -ди, ж. Бѣльмо. Тепер пани ніц не бачат, бо мают налуди. ЗЮЗО. І. 57. Cм. полуда (на очах).
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Розщибати, -ба́ю, -єш, гл. Разбивать. Сама стадо завертаєш, ніжки свої розщибаєш. Гол. І. 88.
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВЕДЕННИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.