Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приведенник

Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЕДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЕДЕННИК"
Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Рудч. Ск. II. 69. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках. Левиц. І. 140.
Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Незрозуміло нар. Непонятно.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Угу меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1. К. ХП. 29. Г. Барв. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВЕДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.