Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Заті́яти Cм. затівати.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде.
Леда́ка, -ки, м. 1) Лѣнтяй. 2) Негодникъ, безпутникъ.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Непам'Яткий, непам'ятливий, непам'яту́щий, -а, -е. Забывчивый.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Самовладний, -а, -е. Самовластный, самодержавный. Князювати над самовладними князьми й панами.
