Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привикатися

Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИКАТИСЯ"
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Комірницький, -а, -е. 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный.
Повередувати, -ду́ю, -єш, гл. Покапризничать, поприхотничать.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани. Левиц. І. 8.
Тутка, тутки, туткива, нар. Ум. отъ тут. Вх. Зн. 71.
Хожай, -жая, м. Мѣшокъ или котомка, которую торговцы-разносчики (щетинники) носятъ со своими товарами на спинѣ. Вас. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.