Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Царь виряжає військо на війну.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ.
Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. б) Spiraea Filipendula. Thalictrum angustifolium.
Огурний, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина.
2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Ум. огурне́нький.
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Річно нар. Въ годъ. Плачу два карбованці річно.
Роз'єднати, -ся. Cм. роз'єднувати, -ся.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий.
2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє.
Шолопати, -паю, -єш, гл.
1) Ѣсть зерна (объ уткать).
2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає.
3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє.
