Звеселі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Повеселѣть. А як коли то було звеселіємо не знать чого.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит.
Критик, -ка, м. Критикъ. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?..
Метали́чний, -а, -е. = металевий. Порфирій... причесав свої коси рідким металичним гребінцем.
Обтулити Cм. обтулювати.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Студниця, -ці, ж. = студениця. Ум. студничка, студни́ченька. Вибрав собі кирниченьку, в чистім полі студничейку.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся....
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать.
