Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Бур'Ян, -ну, м. Сорная трава. Лежав у бур'яні бровко муругий. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Ум. бур'янець, бур'янчик. Ув. бур'янюка.
Гордува́ння, -ня, с. Дѣйствіе гордящагося, гордыня, пренебрежительность. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною, — буде твоє гордування все передо мною.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Заріка́ння, -ня, с. Зарокъ. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати.
Зірно нар. = зоряно.
Повибивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте.
2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну.
3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали.
Ухатий, -а, -е. = вухатий.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Чортові діти. (Бранное выраж.). 2) чортове світло. Керосинъ. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.
