Дружби́ненько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Забрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Зажужжать. У полі пчілка забреніла. 2) Загремѣть, зазвенѣть, зазвучать. Зашуміли луги, забреніли ріки. Одні двері зашуміли, другі забреніли. 3) Красоваться, заблистать, засіять. Квітки забреніли на полі. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками.
Заполо́ха, -хи, ж. Пугало. Ей городе, городе Сороко! ще ти моїм козакам не заполоха.
Зашкалу́бина, -ни, ж. Скважина, щель. Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь закотився туди і зник.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба.
