Верстак, -ка, м. Ровесникъ.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже!
Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. 2) мн. Кровля.Ум. сволочо́к.
Часувати, -су́ю, -єш, гл. Быть въ агоніи. Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати. Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
