Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока.
2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Ум. білолиценький.
Витребеньки, -ньок и -ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Ум. витребеньочки. Нема дівчат до роботи, тілько на витребеньочки.
Де́готь, -гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся.
Непокірливий, -а, -е. Непокорный. Доводилось не один раз не послухати вас і прогнівати непокірливим словом.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись.
Повбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Убиться (о многихъ).
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Щебетіти, -чу́, -ти́ш, гл. = щебетати. Ото яке балакуче придалось: щебетить та й щебетить увесь день.
