Вимолотити, -лочу, -тиш, гл. Вымолотить. Показує пригорщ пшениці, що вимолотив. Стор. І. 20.

Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.

Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо. Чуб. V. 850.

Косятинець, -нця, м. Родъ растенія. Черниг.

Кросно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кросна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кросна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижнего конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Н. п. Г. Барв. 422. Ум. кросенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.

Кулага, -ги, ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги. Грин. І. 123.

Наї́хати Cм. наїздити.

Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.

Рило, -ла, с. 1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Чуб. III. 263. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23. 2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім. Ном. № 6315.

Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий. 2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у.