Безділля I, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Убрав бабу в усяке безділля. Всяке зілля безділля.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Натопив піч, аж жахтить. А серденько, немов той жар, жахтіло. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається.
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.
