Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попересмажуватися

Попересмажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Пережариться. Чому ж ти й не заглянула в піч? Глянь, як качки попересмажувались. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕСМАЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕСМАЖУВАТИСЯ"
Дуйний, -а, -е. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. ІІ. 3.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.
Копові́з, -во́зу, м. = Возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. У копові́з. Во время перевозки копенъ.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Утинати, -наю, -єш, сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. АД. І. 135. Десять разів міръ, а раз утни. Посл. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. Ном. № 1207. утя́ти до гапликі́в. Плохо сдѣлать, сказать невпопадъ. Ном. № 12469. 2) Только сов. в. Нарубить, срубить извѣстное количество. Підіть ви. братоньки, сосноньки втніть, аби наш коровай красно ся впік. Гол. IV. 313. 3) Только сов. в. Нанести ударъ, попасть выстрѣломъ. Не втнеш, Аврааме, Ісаака, бо порох замок. Ном. № 5456. Не втнеш Каїн, Абля, бо тупая шабля. Ном. № 5458. 4) Только сов. в. Сдѣлать, смастерить. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Ном. № 13953. Утяла мама милая, що й на світ стидно. Ном. № 7570. Ей нуте, косарі, бо нерано почали! — Хоть нерано почали, та багато утяли. Мет. 314. Молебень же втяли Еолу. Котл. Ен. IV. 12. утяв дядя на себе глядя — плохо сдѣлалъ; то-же значеніе: утяла, аж пальці знати. Грин. І. 244. 5) Только сов. в. Запѣть, заиграть съ жаромъ. Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули. Шевч. 47. З кишені витягнув сопілку, да як утне! Греб. 373. 6) Только сов. в. Понить, догадаться. Язиком дивним нам сокочуть, і ми їх мови не втнемо. Котл. Ен. IV. 27. Мабуть підсудок? — Ні! — Так лев? — Ні! — Так мішок з дукатами? — Ні, ні! — Так папорті цвіток? — Але ж! — Так з нами хрестна сила, мабуть вона полубіса вродила. — Не втяв. Греб. 373.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ. Шух. І. 33.
Шестерик, -ка, м. 1) Шестерикъ (воловъ, лошадей). Сімсот волів в оборі, а шестерик в плузі. Чуб. V. 417. 2) Шлея съ шестью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕРЕСМАЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.