Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикочувати 2

Прикочувати 2, -чую, -єш, сов. в. прикоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить. Прикотив камінюку. Екатер. г. Чи вас сюди хвилею прибило, чи духом тихим прикотило? Ком. Пр. № 247. 2) Укачивать, укатать каткомъ. Херс. г. 3) Наваливать, навалить. У вишневім садочку схоронили..-, важким каменем прикотили. Чуб. V. 779. 4) Только сов. в., прикатить, пріѣхать быстро. На ярмарок покотила. Прикотила до комори, бере чоботи коркові. Грин. III. 650.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЧУВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЧУВАТИ 2"
Ґарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Пазовать, дѣлать пазы. Подольск. г. 2) = Ґерувати. Лубен. у. Мирг. у.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хмельн. 65.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Заважні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Мря́чка, -ки, ж. Ум. отъ мря́ка.
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
Промір, мору, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре. Канев. у.
Шугерть, -ти, ж. Тревога? А він каже: сховай (крадене), поки шугерть перейде. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОЧУВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.