Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный.
2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові.
Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан.
Качер, -ра, м. = качур.
Попідпливати, -ваємо, -єте, гл. Подплыть (во множествѣ).
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Похмарно нар. Пасмурно.
Примандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Примандрує мій миленький з лубенського полку.
Приперезати Cм. приперізувати.
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....
Чужиня, -ні, об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема.