Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання.
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Кудель, -лі, ж. = куделя. Очі як небо сині, а коса як кудель.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи.
Перепуст, -ту, м.
1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба.
2) = переріз.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Розітлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло.
Цокатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] цокнутися, -кнуся, -нешся, гл.
1) Чокаться, чокнуться. Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх.
2) = грати навбитки.
