Великовоїн, -на, м. Великій воитель.
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є.
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Радий, -а, -е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Чим хата багата, тим і рада. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ум. раденький, радесенький. Раденький, що дурненький.
Радіти, -ді́ю, -єш, гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати.
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
