Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повінчати

Повінчати, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав'язали, із нелюбом повінчали. Чуб. V. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНЧАТИ"
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Рудч. Ск. І. 135. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито). Мнж. 174.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Зляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью. Вх. Лем. 420.
Імховий, -а, -е. = моховий. Три подушок імхових. Лукаш. 163.
Мли́стий, -а, -е. Мглистый.
Натрапити, -ся. Cм. натрапляти, натраплюватися.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213.
Пригашати, -ша́ю, -єш, сов. в. пригаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Пригашивать, пригасить, притушить. Пригашують трохи вогонь. Дещо.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.