Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Гу́ркнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гуркати. 1) Стукнуть, грохнуть. Ганна гуркнула дверми, аж вікна задзвеніли. Cм. Грюкнути. 2) Крикнуть басомъ. Чого ти кричиш на мене? — гуркнув він басом.
Дов'яза́ти Cм. Дов'язувати.
Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
Зли́гнути, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.
Садок, -дка, м. Ум. отъ сад. Садикъ.
Скрутель, -ля, м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики.
