Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Що буйниї вітри буйно повівають. Буйно конем по вулиці проїзжав.
Заполо́ха, -хи, ж. Пугало. Ей городе, городе Сороко! ще ти моїм козакам не заполоха.
Знадоблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. знадобитися, -блю́ся, -бишся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В хазяйстві все знадобиться. Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться. Ісус Христос народився, всьому світу знадобився. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі.
Крулівна, -ни, ж.
1) Королевна.
2) Родъ игры.
Перезва, -ви, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає.
Порожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа.
Семидільниця, -ці, ж. Дѣлающая за разъ нѣсколько дѣлъ.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл.
1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.
2) Класть штрихи при рисованіи.
