Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повітра

Повітра, -ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТРА"
Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Відідрати, віддеру, -реш, гл. = віддерти.
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Компанист, -та, м. Товарищъ. Хоч старий, а не цурається давніх компанистів. Св. Л. 38.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Метени́ця, -ці, ж. Вощинная моль.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Поляшитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиться.
Росколочувати, -чую, -єш, сов. в. росколоти́ти, -чу, -тиш, гл. Разбалтывать, разболтать, взболтать (жидкость). І вскочив голий п. у росколочену сажу. Грин. II. 161. Росколотили сметану.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.