Безкраій, -я, -є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій.
Вісімдесятий, -а, -е. Восьмидесятый.
Отаман, -на, м.
1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ.
2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Як що буде в одного хазяїна таких отар чотирі-п'ять, то ставиться над личманами отаман. Отаманом артіль кріпка.
Песюга, -ги, м. Собака большая.
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Приплутувати, -тую, -єш, сов. в. приплутати, -таю, -єш, гл. Припутывать, припутать.
Прищеплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищепитися, -плюся, -пишся, гл. Прививаться, привиться.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. 2) Брюки, штаны. Ум. убраннячко.
Чичерчик, -ку, м. Встрѣчено въ нар. пѣснѣ вмѣсто черчик. Васильчику-чичерчику, посію тебе в городчику.
