Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірник

Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРНИК"
Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Гуда́к, -ка, м. 1) Музыкантъ, скрипачъ. Гол. ІІ. 121. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. Гол. IV. 500. 2) Насѣк.: скрипунъ, дровосѣкъ, Cerambyx. Вх. Уг. 234. Ум. Гуда́ченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гол. IV. 480. Гудачок. Гол. IV. 373.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Нагні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Нагнівався мій миленькій та й до мене не говорить. Чуб. V. 1189.
Панібрататися, -таюся, -єшся, гл. Входить въ пріятельскія, фамильярныя отношенія. З крепаками панібратається. Мир. ХРВ. 132.
Пльондрований, -а, -е. Въ нѣсколько этажей. Довгий пльондрований дім. Св. Л. 217.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.