Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірник

Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРНИК"
Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Бистрянка, -ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая рѣчка. Ум. бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.
Боклак, -ка, м. = колач 3. Kolb. І. 48, 70.
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Відновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відновити, -влю, -виш, гл. 1) Обновлять, обновить. 2) Возобновлять, возобновить.
Ґарна́ґа, -ґи, ж. = Кривуляка. Нѣжин. у.
Мно́гість, -гости, ж. Множество, многочисленность.
Обмити, -ся. Cм. обмивати, -ся.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Правиця, -ці, ж. 1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці. Гн. II. 81. 2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Черк. у. Ум. правичка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.