Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повічайка

Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЧАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЧАЙКА"
Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ). Шух. І. 84.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять. Желех.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. Левиц. Пов. 150.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Обснути, -сну́, -не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого. Пирятин. у.
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЧАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.