Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретяний

Веретяний, -а, -е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині. Г. Барв. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЯНИЙ"
Бурчало, -ла, с. насѣк. Муха жужжалка, Musca vomitoria. Вх. Пч. І. 7.
Вершнюк, -ка, м. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium. Шух. І. 22.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Осичка, -ки, ж. Ум. отъ осика.  
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
Червоножовтий, -а, -е. Красно-желтый, оранжевый. Червоножовтий лист (в-осени). Щог. Сл. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.