Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень?
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Злочинцеві всі дні сповняє туга.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою.
Чиркун, -на, м. = цівкун.
Чобіток, -тка, м.
1) Ум. отъ чобіт.
2) Цвѣтокъ на чорноклині.
