Виса, -си, ж. Что-либо висящее. Находится въ загадкѣ о висящемъ плодѣ и свиньѣ: Виса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
Вх... Cм. ух....
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика.
Захи́стник, -ка, м. Защитникъ.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить.
Понадиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. Паруси шовкові так і понадимались. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Всі понадимаються, як ті їжаки.
Шерех, -ха, шерешень, шерешінь, -шня, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ. Шерешень уже пішов по річці.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ.
