Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпускати

Повідпускати, -ка́ю, -єш, гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПУСКАТИ"
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Гонорува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. = Гонорувати. Сидить дівка на постелі та ся гонорує. Чуб. V. 156.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Закавра́ш, -ша, м. = закарваш. К.С. 1893. XII. 447. Сим. 206.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ. Левч.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Пасемник, -ка, м. = пасемко. Гол. Од. 36.
Розвиднитися Cм. розвиднятися.
Рострубити, -блю́, -биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже раструбили по селу — нехай знають.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.