Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повковник

Повковник, -ка, м. и пр. = полковник и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВКОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВКОВНИК"
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Вилюдніти Cм. вилюднювати.
Дотараба́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбірала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому. Богодух. у.
Накуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. накури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650.
Ожинний и ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна? Чуб. III. 290.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Пошкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросить палку шкопирта. КС. 1887. VI. 475. Cм. шкопирта, нар.
Роспсотитися, -чуся, -тишся, гл. = розопсіти. Ей, то то ти дуже вже роспсотився. Ном. № 2925.  
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВКОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.