Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіншувати

Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНШУВАТИ"
Вужака, -ки, м. Ужъ, большой ужъ.
Зазнайо́млювати, -люю, -єш, сов. в. зазнайо́мити, -млю, -миш, гл. Знакомить, познакомить.
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. І. 19. 3) Проросшее зерно, снопы.
Крижень, -жня, м. Крижовая утка. Anas boschas. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Напа́шитися, -шуся, -шишся, гл. = ii. напастися. Воли вже напашилися. Ковельск. у.
Обпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпливти и обплисти, -ву, -веш, гл. Обпливать, обплыть.
Поганкувато нар. Плоховато.
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. Ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63.
Фірманський, -а, -е. Кучерской. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІНШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.