Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати.
Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере.
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти.
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє.
Наскарблятися, -ля́юся, -єшся, гл. Пріобрѣтать деньги, наживаться. Корчми жиди взяли, порон теж у їх руках, — наскарбляються вражі жиди.
Неодмовно нар. Безотговорочно.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього.
