Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпрядати

Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПРЯДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПРЯДАТИ"
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся. МВ. І. 45.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лакований, -а, -е. Лакированный. Херс. у.
Незначний, -а, -е. Незначительный. Левиц. Пов. 280.
Ніцувати, -цу́ю, -єш, гл. Уничтожать. Хто собі що обіцує, тоє Бог ніцує. Ном. № 19.
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. МВ. І. 109. Живуть тихо, не дають подачі. КС. 1882. IX. 568.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. Вас. 196. На просищі дак і добреньке жито.
Стряха, -хи, ж. = стріха. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДПРЯДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.