Брести, -бреду, -деш, гл.
1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась.
2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом.
Відповідання, -ня, с. Отвѣтъ. Слово это взято изъ слѣдующаго стиха фальсифицированной думы «Битва Чигиринская»: Слухати гетьмана Жолковського одповіданьє.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли.
Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Недогодно нар. — кому. Недостаетъ (кому).
Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл.
1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата?
3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами.
3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах.
