Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повитиця

Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИЦЯ"
Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки. Шейк.
Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Милі́н, -на, м. Рукоятка у ручной мельницы. Н. Вол. у.
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Просмолити, -лю, -лиш, гл. Просмолить.
Розсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -шлю, -леш, гл. Разсылать, разослать. От десь мої воли пропали! Шукаю сам і хлопців розіслав і найти не можна. Ном. № 14052. Дрібні листи писала, по губернях розсилала. Чуб. V. 978.
Скарбник, -ка, м. 1) = скарбівничий. Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками. Федьк.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.