Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
За́водь, -ді, ж. Заливъ.
Знечев'я, нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Собака знечев'я як кинеться на мене. Cм. нечевля.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий.
Прикметити, прикмітити. Cм. прикмечати, прикмічати.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
