Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть.
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ти учора ізвечора дитя зродила.
2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл.
1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне.
2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне.
Угринка, -ки, ж. Венгерка.
Чередниця, -ці, ж. Пастушка (при череді́). Ум. чередничка.
