Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повитуха

Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТУХА"
Варварство, -ва, с. Варварство. К. Бай. 134. К. Краш. 33.
Загримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.
Зів'я́нути и зів'яти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.
Хурдиґарня, -ні, ж. 1) Тюрьма. 2) Каланча. Ач, яка хуртовина піднялась, що аж очі засипала! А то ж то тому москалеві бідному, що на самісінькому вершку, на тій хурдиґарні стоїть, — невже ж таки йому не дошкуля? Екатер. у.  
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.