Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любий

Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Ном. № 8732. Розмова моя люба та мила. Ном. № 12934. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Ном. № 11802. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. Єв. Мр. І. 11. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ном. № 8748. Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. МВ. І. 12. Там така любісінька дитина. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИЙ"
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L. Анн. 326.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Неоружний, -а, -е. Безоружный. К. ЧР. V.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Чуркало, -ла, с. = джерело. Шух. І. 111. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.