День, -дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Котл. Ен. І. 20. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. Вели́к-день. Свѣтлое Воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дне́ві (дні). Изо дня въ день. Мнж. 178. День від дня робили на пана. Камен. у. Сидить даремне день при дневі. Ном. № 10885. День при дні сварки. Н. Вол. у. День при дні, день при дні робимо. МВ. І. 98. Сими́ дня́ми, тими́ дня́ми. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями. Св. М. І. 9. День-годи́на, із день-годи́ни. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. Мет. 385. День за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. Камен. у. День у день, по всяк день. Ежедневно. До́ дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. Камен. у. На день до́брий, на добри́день дава́ти. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. І. 111. Одного́ дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. Що-дня́. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Чуб. ІІІ. 111. Че́рез цілі́сінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-де́нички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в Бо́га день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. ІІІ. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (Cм.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. VІІІ. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Осн. 1862. VIII. 7. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки́. Поденно. Шух. І. 173.

Дри́мба, -би, ж. 1) Пружинный музыкальный инструментъ изъ желѣза: его во время игры держать въ зубахъ, производя звукъ ударами пальца. 2) Неряха. 3) Женщина легкаго поведенія.

Збави́тель, -ля, м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя. Чуб. V. 119.

Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.

Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний. Волч. у.

Позбиткуватися, -куюся, -єшся, гл. — з кого. Обидѣть кого.

Покріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. За столом сиділи, покріпляли сили. К. Досв. 110. Навчив єси людей на добрий розум і покріпляв знеможенії руки. К. Іов. 9.

Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.

Пуголовач, -ча, м. = пуголовок. Вх. Пч. I. 16, II. 17.

Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).