Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.

Добі́р, -бо́ру, м. Отборъ; подборъ.

Допомина́ти, -на́ю, -єш, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає. Ном.

Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.

Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).

Похмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Опохмѣляться, опохмѣлиться. Троянці з хмелю просипались, скучали, що не похмелялись. Котл. Ен. IV. 20.

Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.

Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл. 1) Стираться, стереться. 2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Харьк. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати. Харьк. 3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися. Н. п.

Суп'ятитися, -п'ячуся, -тишся, гл. Остановиться. Місяць над нею суп'ятивсь, дивиться, дивується. Г. Барв. 208.

Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Ном. № 6139. Високе чоло гетьманське. МВ. І. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Ном. № 9276. Сим. 234. Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. Мет. 41. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! К. ЦН. 173. бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. Грин. III. 497. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. МУЕ. III. 117. (Черниг.). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. Вас. 191. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Ном. № 10287. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. Мкр. Г. 45. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. Шух. I. 116, 117. 5) Передняя часть гончарной печи. МУЕ. І. 60. (Черниг.). 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. Шух. I. 179, 181. 7) Самое лучшее, отборное. Рудч. Ск. II. 134. Вас. 203. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Камен. у. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Мкр. Г. 36. Cм. еще чолко.