Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повичка

Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЧКА"
Барзо нар. см. барз.
Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260.
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. вільшка. Волч. у.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Ном. № 275. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г.
Невинний, -а, -е. Невинный. За невинного Бога. Безъ всякой вины. Так і пішов чоловік на поселення за невинного Бога. Мнж. 134.
Побігати, -гаю, -єш, гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен.
Помітити Cм. помічати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.