Бандурник, -ка, м.
1) Мастеръ, дѣлающій бандуры.
2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника»
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Зозволити Cм. зозволяти.
Повідтинати 2, -на́ю, -єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).
Податковий, -а, -е. Податной.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний.
Талина, -ни, ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав.
Теслювати, -люю, -єш, гл. Плотничать. Ой там теслі теслювали: комареві труну збудували.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
