Брескиновий, -а, -е. Абрикосовый. Цвітуть сади брескинові та виноград має.
Верескуха, -хи, ж. Крикунья.
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Кровопийка, -ки, ж. Глотокъ крови. Нехай я й жупан, та з своєї праці, а в твоєму каптанці не одна кровопийка.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля.
Пропихач, -ча, м. Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати.
