Го́нір, -нору, м. = Гонор.
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити.
Китичний, -а, -е. Относящійся къ кисти. китичний сотник. Китишний тим звався сотник, що китиця в його була коло шаблі.
Надібра́ти Cм. надбірати.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Оружний, -а, -е. Вооруженный. Одбиваючи од нас ворогів наших, не з кого, як із нас же, вони оружний люд набірали.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби.
