Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірнач

Пірнач, -ча, м. Булава, въ которой вмѣсто шара рядъ металлическихъ дощечекъ (называющихся перами), расположенныхъ вокругъ стержня; знакъ власти полковника. К. ЧР. 425. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНАЧ"
Барвити, -влю, -виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Наставниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ) Грин. III. 128.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю). Гол. Од. 35.  
Перемогти, ся. Cм. перемагати, -ся.
Прилизувати, -зую, -єш, сов. в. прилизати, -жу, -жеш, гл. 1) Прилизывать, прилизать языкомъ. 2) Причесывать, причесать.
Чавунний, -а, -е. Чугунный. Чавунні східці. Левиц. Пов. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРНАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.