Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піл

Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Сим. 2. Чуб. VII. 382, 386. Ум. Полик. Пирят. у. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку. Чуб. V. б.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЛ"
Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки. Вх. Лем. 393.
Відповіщати, -щаю, -єш, сов. в. відповістити, -щу, -стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. МВ. І. 17. Люде всі як раз нам і відповістили. Федьк. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила. МВ. І. 75.
Інклюз, -за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. Cм. анталюз, инслиза.
Кітька, -ки, ж. Игра состоящая въ катаніи яицъ. І в кітьки крашанками грались. Котл. Ен.
Маґільни́ця, -ці, ж. То-же, что и рубель, — валекъ для катанья бѣлья. Подольск. г. Cм. меґеля 1.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый. Вх. Зн. 48.
Попочок, -чка, м. Ум. отъ піп.
Прошвендяти, -дяю, -єш, гл. Прошляться. Прошвендяли заробітчане цілий тиждень. Мир. ХРВ. 156.
П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.