Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака.
Навічни́й II, -а́, -е́ = навіжений. А він на нього так як навічний, так і кинувсь.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля.
Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ.
Сипатися, -плюся, -плешся, гл.
1) Сыпаться. Сіль сиплеться.
2) Наливаться.
Страх 1, -ху, м.
1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху.
2) род. страха. Пугало, страшилище.
3) Привидѣніе, призракъ.
4) — завдавати. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Ум. страшок.
Фіїн, -на, м. = хрещеник.
