Забаламу́чувати, -чую, -єш, с. в. забаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його.
Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток.
Клюцак, -ка, м. = клюсак.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Млини́ця, -ці, ж. Небольшая водяная мельница.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг.
Попереловлювати, -люю, -єш, гл. Переловить (во множествѣ).
Скрипаль, -ля, м. Скрипачъ. Пішов тоді скрипаль по селах, грає та й грає.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.
